Друковані портрети Г. Сковороди кінця XVIII—ХІХ століть: історико-культурний аналіз

Анотація

Мета роботи: здійснити першу історико-культурну характеристику всіх відомих нині портретів Григорія Сковороди, надрукованих наприкінці XVIII — в ХІХ століттях. Методологія базується на принципі історизму в комбінації з порівняльним методом, що дозволило виявити спільні та відмінні риси в портретах філософа, створених упродовж кінця XVIII — ХІХ століть, розкрити нові аспекти історії їхнього публікування. Наукова новизна: здійснено перший комплексний аналіз усіх відомих на сьогодні друкованих портретів Григорія Сковороди ХІХ століття, охарактеризовано культурно-історичний контекст їхнього створення, уточнено атрибуцію хронологічно перших. Висновки. Нині відомо дев’ять портретів Григорія Сковороди, надрукованих упродовж кінця XVIII—ХІХ століть окремими листами та в якості ілюстрацій до наукових і популярних видань. Маємо відомості про авторів двох із них. Перший, московський майстер Петро Мещеряков, гравіював пунктиром портрет на початку ХІХ століття. У першій половині ХІХ століття, за життя людей, які особисто знали Григорія Сковороду, цей твір було опубліковано двома тиражами окремих листів (з віршем Михайла Ковалинського і без нього), надруковано у книзі та двох журналах. Гравюру з першого накладу вклеєно до рукопису спогадів Михайла  Ковалинського (автограф зберігається у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім.  Т.Г.  Шевченка НАН України). Враховуючи факт відсутності критики від сучасників, є підстави вважати його таким, що достовірно передає риси обличчя Григорія Сковороди. Автора іншого найдавнішого портрета філософа, гравійованого різцем, визначити не вдалося. Спочатку це зображення було маловідомим, його копія (щоправда, невдала) публікувалася лише в журналі «Иллюстрация» 1847 року. Обличчя Сковороди на оригіналі та пізніх копіях різниться деталями, текст вірша-епітафії коротший на два рядки. 1894 року було надруковано копії найдавніших гравюр та синкретичний портрет, створений петербурзьким художником Василем Мате на замовлення і для видання Дмитра Багалія. Усі опубліковані в ХІХ столітті зображення філософа мають аналоги серед давніх зображень Григорія Сковороди, мальованих олійними фарбами. Але оригінального зразка, з якого створювалися перші гравюри, не знайдено.