Видавниче товариство імені Бориса Грінченка: історія діяльності на шпальтах таборової газети

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов’язане з історією Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, що діяло в таборі полонених у німецькому місті Вецляр наприкінці Першої світової війни. Метою є виявлення відомостей про роботу Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, вміщених на шпальтах газети «Громадська думка» (1916–1918 рр.). Завдання полягають у визначенні основних напрямів діяльності Товариства, його завдань та результатів роботи, а також відомих фактів про його членів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на загальноісторичних методах – хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні огляду публікацій таборової газети «Громадська думка» та виявленні фактів, що стосуються історії та діяльності Видавничого товариства імені Б. Грінченка. З’ясовано основні та опосередковані напрями діяльності Товариства та його значення в житті української громади Вецляру. Також визначено основні моменти, що пов’язують Товариство з ім’ям Бориса Грінченка, та ставлення його членів до цієї постаті. Висновки. Видавниче товариство імені Бориса Грінченка, яке згадується на сторінках Вецлярського таборового часопису «Громадська думка» в 1917–1918 рр., мало основним завданням створення й поширення газети «Громадська думка». Крім того, ним здійснювалося видання різних матеріалів, що стосувалися української справи: листівок, оголошень, статутів організацій тощо. Кількість учасників Товариства регулювалася видавничими потребами і складала близько десяти осіб. Імена керівників Товариства газета не розкриває, зазначаючи лише їхні криптоніми. Опосередкована діяльність Товариства, про яку свідчать матеріали газети, полягала в інформуванні полонених про новини з фронтів та з Російської імперії, бібліографічному оповіщенні полонених щодо нових актуальних видань, збиранні та розподілі пожертв на різні товариства та справи, поширенні українсько-німецького розмовника. Також Товариство долучилося до розвитку інноваційної бібліотечної активності – розповсюдження «мандрівних бібліотек» по робітничих командах.