До історії Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів

Анотація

Мета статті – встановити авторство рукописного збірника середини ХІХ ст., проаналізувати вміщені в ньому реґести документів з історії Мгарського й Ладанського монастирів, опублікувати не друковані раніше документи. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід, використано насамперед порівняльно-історичний метод та метод класифікації. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу незнаних джерел ХVІІ–ХVІІІ ст., які стосуються історії двох важливих монастирів Гетьманщини, у встановленні імені упорядника збірника ХІХ ст. Висновки. Насамперед було встановлено ім’я упорядника збірника середини ХІХ ст.: це відомий український історик Микола Маркевич (1804–1860). У статті розглядається й сам рукописний збірник середини ХІХ ст. із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в якому містяться нариси з історії Глухова, Густинського Свято-Троїцького, Мгарського Свято-Преображенського й Ладанського (Ладинського) Свято-Покровського монастирів та документи щодо їхньої історії, церковних ієрархів; вказано на причини зацікавлення цими сюжетами М. Маркевича. Встановлені три джерела, з яких автор запозичив матеріали для свого збірника: це рукописні книги 30-х років ХVІІІ ст. Специфіка подання реґестів М. Маркевича полягає в тому, що він не тільки скорочував документи, але й додавав часом свої коментарі, розбив їх на окремі розділи. Основна увага приділена тим частинам збірника, де висвітлюється історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів; з наведених автором реґестів документів виокремлено ті, які переповідають тексти невідомих досі, й вони наводяться в додатку. Особливо важливим є те, що вони доповнюють «Український дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.» та «Український Православний Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.».