Типологія книжкових застібок на українських кириличних пам’ятках XІV–XVIII століття

Автор(и)

  • Олена Михайлівна Гальченко Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ Автор
  • Світлана Володимирівна Зінченко Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Автор

Ключові слова:

типологія книжкових застібок, застібка на шпеньок, застібка на пробій, суцільнометалева застібка, шпеньок, пробій, пробій на шпильці, тричастинний плетeний ремінь, прикріпа, корінь ременя

Анотація

Мета роботи. Дослідити види застібок на українських оправах XIV– XVIII ст. та визначити найбільш типові для зазначеного періоду. Методологія дослідження передбачає використання статистичного, порівняльного та емпіричного методів, комплексне використання котрих дозволяє встановити час та місце поширення різних типів застібок як для окремої пам’ятки, так і для цілісного зібрання. Наукова новизна. Проведено аналіз існуючих публікацій, присвячених вивченню середньовічних книжкових застібок. Здійснено спробу уніфікації термінології, що застосовується при їх описуванні. Вперше виконано детальне візуальне, техніко-конструктивне та іконографічне вивчення застібок XIV–XVIII ст., визначено найбільш розповсюджені типи та хронологічні межі їх уживання. Висновки. Дослідження дозволило визначити основні конструктивні типи застібок, притаманні українським оправам періоду Середньовіччя та Ранньомодерної доби. Межі їх уживання чітко пов’язуються з конструктивними типами оправи, що поширювалися українськими землями в різні історичні періоди. Зокрема, вдалося виокремити типи застібок, характерні для українських оправ київського та галицького регіонів. Від середини XVI ст. поява книгодрукування на теренах України сприяла запровадженню готичного типу оправи. Разом з нею отримують поширення застібки на пробій, що стають домінуючими, але остаточно не витісняють шпенькові. Найдовше традиція використання оправ та застібок візантійського типу затрималася в Галичині – до кінця XVII ст. Це пов’язано як з домінуючими позиціями Православної Церкви в цьому регіоні, так і з відсутністю друкарень на території Перемишльської єпархії і відносно невеликою їх кількістю у Львівській. Пошук оптимальних засобів удосконалення застібок сприяв появі нових підтипів у межах уже існуючих. Їх виявлення потребує подальшого поглиблення досліджень. Це дозволить визначити типові ознаки, притаманні застібкам інших регіонів України, й уточнити хронологічні та регіональні межі їх появи та поширення. Дослідження висвітлило низку додаткових питань, пов’язаних з виробництвом та розповсюдженням певних типів і підтипів застібок, що відкриває нові напрями їх подальшого вивчення.

Біографії авторів

  • Олена Михайлівна Гальченко, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ

    кандидат історичних наук

  • Світлана Володимирівна Зінченко, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

    кандидат історичних наук

Завантаження

Опубліковано

2022-11-21

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Олена Михайлівна Гальченко, & Світлана Володимирівна Зінченко. (2022). Типологія книжкових застібок на українських кириличних пам’ятках XІV–XVIII століття. Рукописна та книжкова спадщина України, 29, 195-225. https://ojs.nbuv.gov.ua/index.php/ojs/article/view/684

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.